Моя перша "чернетка".
Пару років тому зробила кілька валяних іграшок, а потім це хобі було поставлено на паузу. Останнє, що вийшло – ця маленька картинка. Я тоді ще навіть не була обізнана щодо жанру малювання вовною. Стався такий собі раптовий напад натхнення: під рукою опинились шматочок потрібної тканини та купка дрібних клаптиків вовни. Та замість того, щоб скласти та прибрати на місце усі залишки, вирішила спробувати: а як воно буде, якщо валяти картинку на площині. Це було щось на кшталт швидкого скетчингу, не довше 20 хвилин, аби ухопити тодішнє відчуття осіннього дня. Нещодавно натрапила на цей клаптик і він підняв мені настрій та спонукав наважитись знов на сухе валяння.
До речі, я тоді заразом перевірила й котяче хутро. Вийшло, що й воно придатне для валяння, щоправда виявилось – воно трохи норовливе, з часом зваляні котячі шерстинки розпружинюють, прагнуть розпрямитися та розплутатись. Ось та сіра плямка на горожі – з хутра Марсика, раніше більш була схожою на форму котика.
Commentaires